11.06.2022
Шановні випускники-магістри ННІВТ 2022!
Цьогорічний конкурс на кращі дипломні роботи відбувався в умовах воєнного стану. Багатьом з вас і вашим науковим керівникам не вдалося втілити в життя усі плани наукових досліджень. Але ми з вами зробили майже неможливе, і ваші захисти приємно вразили поважні атестаційні комісії. Ваші дипломні роботи були не гіршими за минулорічні, тому цього року атестаційні комісії вирішили присудити звання «Краща дипломна робота 2022» аж шістьом роботам. Вітаємо переможців і побажаємо їм подальших успіхів!
Ось перелік робіт-переможців:
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентки спеціальності 10.105 «Прикладна фізика та наноматеріали», ОП Високі технології (Прикладна фізика та наноматеріали).
Мруги Дарини Олександрівни «Розробка біосенсорної системи для визначення активності АЛТ та АСТ»
Науковий керівник: д. б. н. Солдаткін Олександр Олексійович
Взяти комірку, додати туди сироватку крові пацієнта в критичному стані з пошкодженою печінкою і визначити рівень АЛТ прямо в кареті швидкої допомоги – це кінцева мета розробки нового електрохімічного біосенсора для визначення активності АЛТ. Просто, швидко і достатньо точно для призначення первинного лікування. Було розроблено його лабораторний прототип, заплановано вдосконалення і мріється про його майбутній вклад у рятування життів.
Дипломну роботу Дарини можна переглянути тут. Цікавим є факт, що Дарина за освітою бакалавра є біологом ОП Біологія (високі технології).
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентки спеціальності 16.162 Біотехнологія ОП Високі технології (Біотехнологія)
Кричун Анастасії Костянтинівни «Створення генетичних конструкцій для бактеріальної та еукаріотичної експресії білків, потенційно здатних взаємодіяти з РН доменом білка BCR/ABL»
Науковий керівник від кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики – к.б.н Драган Анатолій Іванович. Робота виконана у відділі молекулярної генетики Інституту молекулярної біології і генетики під керівництвом к.б.н. Гур’янова Дмитра Сергійовича
Хронічна мієлоїдна лейкемія – онкологічне захворювання червоного кісткового мозку, яке характеризується наявністю генетичної патології – Філадельфійською хромосомою. Вона утворюється при помилковій транслокації хромосом 9 та 22. У результаті утворюється ген bcr–abl, який експресує онкогенний білок BCR-ABL. BCR-ABL має кіназну активність та викликає неконтрольований поділ ракових клітин. Дослідження клітин, які містили Філадельфійську хромосому показало, що ряд білків може взаємодіяти з РН доменом білка BCR-ABL.
У ході роботи була створена генетична конструкція mCherry-SMC1, яка містить у собі флуоресцентну частину mCherry та повнорозмірний білок SMC1. Цю конструкцію можна використовувати для подальших досліджень у флуоресцентній мікроскопії. Також була створена конструкція pGEX4T1-FBP17, яку можна використовувати для експресії повнорозмірного білку FBP17 в бактеріальних клітинах. Крім того, була проведена експресія білка з конструкції pGEX4T2-CTTN. Створені генетичні конструкції можна використовувати у подальших дослідженнях у клітинах ссавців та для експресії білка у бактеріальних клітинах та подальшого його дослідження.
А ось і сама робота Анастасії.
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентки спеціальності 09.091 Біологія, ОП «Біоінформатика і структурна біологія»
Слюсар Мирослави Юріївни «Вплив одностінних карбонових нанотрубок на експресію мікроРНК і генів, асоційованих з проліферацією та апоптозом»
Науковий керівник від кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики, к.б.н., доц. О.Ю. Нипорко.
Робота виконана у відділі молекулярної біології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України під керівництвом чл.-кор. НАН України, проф., д.б.н О.Г. Мінченко
Одностінні карбонові нанотрубки (ОСКНТ) є вуглецевими наноструктурами, що мають унікальні хімічні, фізичні та механічні властивості. Це робить їх перспективними сполуками для біомедичного застосування. Чисельні публікації продемонстрували, що карбонові нанотрубки можуть легко проникати в клітини та доставляти приєднані молекули лікарського засобу. Незважаючи на широке застосування ОСКНТ у медицині, їх можлива токсичність викликає занепокоєння. Результати роботи підтверджують, що низькі дози одностінних карбонових нанотрубок порушують експресію численних мРНК і мікроРНК, що кодують різноманітні важливі регуляторні фактори, пов’язані зі стресом ендоплазматичного ретикулума, проліферацією клітин, апоптозом і канцерогенезом, у нормальних астроцитах людини. Було показано, що ці ефекти можуть опосередковуватись як транскрипційною, так і пост-транскрипційною регуляцією. Отримані результати підтверджують генотоксичний і нейротоксичний ефект одностінних карбонових нанотрубок.
Хочете дізнатися більше про роботу Мирослави – читайте тут.
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентa спеціальності 102 Хімія ОП Високі технології (Хімія та наноматеріали)
Шама Вадима Андрійовича «Фотоіндукований синтез 1-йодо-3-заміщених похідних біцикло[1.1.1]пентану»
Науковий керівник – проф. кафедри супрамолекулярної хімії д.х.н. Комаров Ігор Володимирович
Робота виконана на базі ТОВ “НВП “Єнамін”, науковий консультант – д.х.н. Михайлюк П. К.
Поєднання фотохімії та технології проточного синтезу дозволило вивести синтез 1-іодо-3-заміщених похідних біцикло[1.1.1]пентану на новий рівень. Ніяких каталізаторів або отруйних реагентів, лише світло та клопітливо вивірені умови процесу. Це і є результати дипломної роботи – новий синтетичний метод, що дозволив синтезувати низку перспективних прекурсорів, які, можливо, колись стануть основою для новітніх лікарських засобів.
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентки спеціальності 102 Хімія, ОП Високі технології (Хемоінформатика)
Перебийніс Мар’яни Юріївни «Критична оцінка баз даних синтетично доступних молекул»
Науковий керівник від кафедри супрамолекулярної хімії, професор кафедри, д.х.н. Комаров Ігор Володимирович
Робота виконана у Laboratory for Therapeutic Innovation Faculty of Pharmacy, University of Strasbourg під керівництвом Dr. Didier Rognan
Ось що Мар’яна пише про свою роботу: «Хімічний простір найлегше уявити у вигляді зоряного неба. Тільки замість зірок – молекули (та й кількість можливих молекул значно більше, аніж усіх зірок). Та десь там, серед міріад є ті молекули, що можуть бути лікарськими засобами. Ми зараз маємо змогу працювати лише з невеликою частиною усіх можливих молекул. Однак вже зараз нам важко оперувати такими великими об’ємами. Навіть із використанням суперкомп’ютерів. Тому хімічні простори зберігають як конструктор Лего. Його можна комбінувати різним чином (віртуальні реакції), а його частини – це фрагменти молекул. Однак можна зібрати як реально існуючу молекулу, так і яку ще не було синтезовано. Завдання моєї роботи – порівняти три набори таких конструкторів (хімічних просторів) знайшовши у них реально існуючі комбінації, та порівняти між собою»
У роботі Мар’яни ви знайдете ще багато цікавого!
- Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентки спеціальності 102 Хімія, ОП Високі технології (Хемоінформатика)
Денисенко Олени Вікторівни «Шлях до De novo генерації селективних лігандів для аденозин-рецептора A2B»
Науковий керівник від кафедри супрамолекулярної хімії, професор, д.х.н. Комаров Ігор Володимирович
Робота виконана у відділі розробки та безпеки лікарських засобів, Лейденський академічний центр пошуку лікарських засобів, Лейденський університет під керівництвом Prof. Gerard JP van Westen
Шлях до De novo генерації селективних лігандів для аденозин A2B рецептора. QSAR метод заснований на застосуванні методів математичної статистики і машинного навчання для побудови моделей, що дозволяють за описом структур хімічних сполук передбачати їх властивості. У роботі наведено результати створення 22 моделей QSAR з метою використання їх для пошуку активних лігандів аденозин А2В рецептора, що відіграє важливу роль у проліферації пухлинних клітин, ангіогенезі, метастазуванні та пригніченні імунітету. Робота здійснювалась на базі Лейденського Університету, Нідерланди. Створення моделей є частиною проекту, націленого на генерацію селективних антагоністів для рецептора А2В.
Дивіться роботу Олени за посиланням.
Дякуємо спонсору – українській компанії ТОВ “НВП “Єнамін”!
