У Навчально-науковому інституті високих технологій завершилися захисти дипломних робіт магістрів і бакалаврів, але Державні атестаційні комісії не тільки оцінювали роботи. Як і кожного року, за вже усталеною традицією вони визначали переможців Конкурсу на кращу дипломну роботу по кожній освітній програмі за творчий підхід до роботи, міждисциплінарність тем, майстерність, професіоналізм у оформленні робіт та якість презентацій.
У цьому році переможцями конкурсу на Кращу магістерську дипломну роботу стали:
– Кузьменко Таїсія Олександрівна, науковий керівник – асистент кафедри нанофізики конденсованих середовищ, к.ф.-м.н. Пилипова Ольга Вікторівна (спеціальність 105 «Прикладна фізика та наноматеріали»);
– Юрченко Дарина Олегівна, науковий керівник – доцент кафедри квантової радіофізики, к.ф.-м.н. Колєнов Сергій Олександрович (спеціальність 101 «Електроніка»);
– Мельник Варвара Володимирівна, науковий керівник від кафедри – доцент кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики, к.ф-м.н. Войтешенко Іван Сергійович; керівник роботи від підрозділу, де проводилися дослідження – молодший науковий співробітник Науково-виробничого хіміко-біологічного центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.б.н. Протопопов Микола Васильович (спеціальність 091 «Біологія та біохімія»);
– Просян Катерина Андріївна, науковий керівник від кафедри – професор кафедри супрамолекулярної хімії, д.х.н. Комаров Ігор Володимирович; робота виконана на базі компанії ТОВ НВП «Enamine» під безпосереднім керівництвом д.х.н. Мороза Юрія Сергійовича (спеціальність 102 «Хімія»);
– Косаревич Антон Володимирович, науковий керівник – професор кафедри супрамолекулярної хімії, д.х.н. Рябухін Сергій Вікторович (спеціальність 102 «Хімія»).
Серед бакалаврів переможці такі:
– Остапенко Олександр Юрійович, науковий керівник – доцент кафедри нанофізики конденсованих середовищ, д.ф.-м.н. Саріков Андрій Вікторович (спеціальність 105 «Прикладна фізика та наноматеріали»);
– Філіппов Максим Максимович, науковий керівник від кафедри – професор кафедри супрамолекулярної хімії, к. фарм. н. Лега Дмитро Олександрович, робота виконана у ТОВ «НВП «Єнамін» під керівництвом асистента кафедри супрамолекулярної хімії Іваниці Микити Олександровича (спеціальність 102 «Хімія»);
– Сидоренко Ростислав Сергійович, науковий керівник – доцент кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики, к.б.н. Нипорко Олексій Юрійович (спеціальність 091 «Біологія»);
– Денисов Ілля Ігорович, науковий керівник – доцент кафедри квантової радіофізики, к.ф.-м.н. Колєнов Сергій Олександрович (спеціальність 171 «Електроніка»).
Вітаємо переможців і їх наукових керівників!
Слід відмітити, що науковий рівень студентських робіт, якість їх оформлення і презентацій були у цьому році дуже високими, обрати найкращі роботи було важко.
Які ж були теми і результати досліджень наших переможців?
*** Робота Кузьменко Таїсії має назву «Формування дисперсних розчинів вуглецевих нанотрубок, введених в полівінілбутираль». У її роботі представлені результати дослідження композитних плівок та дисперсних розчинів багатошарових вуглецевих нанотрубок, введених у полімерну матрицю полівінілбутиралю. Змінюючи природу розчинника, який використовується при отриманні розчинів та редокс-середовище, Таїсія змогла контролювати оптичну прозорість та люмінесцентні властивості систем. Отримані нею результати можуть бути використані для створення гнучких багатофункціональних пристроїв для фотовольтаїки та оптоелектроніки, зокрема для потенційного застосування в екологічно чистій енергетиці, наприклад, як оптично прозорі елементи сонячних батарей. З її роботою можна ознайомитися тут.
Рисунок 1. Візуалізація будови фрагмента багатошарової вуглецевої нанотрубки у програмі ChemDraw.
*** Юрченко Дарина працювала в галузі сучасної електроніки – її робота «Джерело живлення з цифровим керуванням для імпульсних твердотільних лазерів» присвячена розробці пристрою, який є економічно ефективним і може бути використаний для побудови лазерних систем у сферах дальнометрії, мікрообробки матеріалів та наукових досліджень.
*** Робота Мельник Варвари «Проєктування PROTAC-сполук для деградації BRD4 із застосуванням генеративного машинного навчання та in silico оптимізації лінкерів» присвячена розробці та валідації інтегрованої обчислювальної методології генерації й ранжування PROTAC-молекул, спрямованих на цілеспрямовану деградацію епігенетичного регулятора BRD4 — ключової онкологічної мішені, гіперекспресія якої асоційована з гематологічними злоякісними новоутвореннями та низкою твердих пухлин. Не знаєте, що таке PROTAC? Дивіться про цю високу технологію та про отримані результати в дипломній роботі Варвари!
*** Просян Катерина розв’язувала у своїй роботі завдання, виконання якого вимагало від неї різносторонніх знань – з хімії, хемоінформатики, медичної хімії, програмування і фізики. Досягнути мету роботи – реалізувати підхід до віртуального скринінгу ультравеликих бібліотек (десятки і сотні мільярдів) хімічних сполук з метою пошуку біологічно активних сполук на основі виключно open source інструментів – можна було лише проявляючи творчість і нестандартне мислення. Катерина успішно впоралася з завданням!
*** Робота Косаревича Антона – це розробка нового хімічного реагента. Для хіміка то є велика честь – увести в практику експериментальної науки новий інструмент органічного синтезу! Антон довів, що метил (R)-2-трет-бутилкарбоніл)аміно)-3-йодпропаноат є ефективним реагентом для синтезу оптично чистих амінокислот.
*** Чи є перспективи у використанні плівок органічної сполуки – меланіну – як екологічно безпечного, біосумісного матеріалу для створення елементів органічної оптоелектроніки, біосенсорики? Так, можна – це показала робота Остапенка Олександра. Ним доведено, що механізм фотовідгуку в плівках меланіну носить стрибковий характер і контролюється процесами захоплення та термічного вивільнення фотогенерованих носіїв заряду на глибоких локалізованих станах (пастках), характерних для аморфної структури меланіну.
Рисунок 2. Типові структури агломерованих тетрамерів меланінів [doi: 10.1021/ar500273y]
*** Робота Філіппова Максима присвячена дослідженню стійкості до розкладу та реакційної здатності у реакції крос-сполучення Негіші ряду цинкорганічних реагентів в N,N-диметилформаміді (ДМФА). Зокрема, встановлено, що використання ДМФА замість ТГФ призводить до несуттєвої зміни швидкості розкладання цинкорганічних сполук, тоді як додавання хлориду літію (LiCl) до розчину має визначальну роль у забезпеченні їх стабільності. Як і робота Косаревича Антона, дослідження Філіппова Максима є суттєвим вкладом в арсенал методів синтетичної хімії. За матеріалами роботи готується публікація, матеріал вже викладений на ChemRxiv.
Рисунок 3. Публікація за матеріалами роботи Філіппова Максима.
*** Сидоренко Ростислав провів серйозне теоретичне дослідження, назва його роботи – «Взаємодія еталонного низькомолекулярного ліганда з Аврора-кіназами вищих рослин: молекулярно-динамічні дослідження». Рослинні ензими протеїнкінази наразі розглядаються як перспективні мішені для розробки нових гербіцидів. Зокрема, інгібування аврора-кіназ, що є еволюційно консервативними ключовими детермінантами мітозу в усіх еукаріотів, становить принципово новий механізм дії гербіцидів, що важливо для подолання резистентних популяцій бур’янів. Інгібування цих ензимів блокує клітинну проліферацію, спричиняючи летальні морфологічні дефекти, зупинку росту та повну стерильність цільових рослин. У роботі Ростислава досліджено термодинамічну та конформаційну стабільність та структурні детермінанти селективності докінг-комплексів потенційного низькомолекулярного інгібітора з аврора-кіназами культурних та сегетальних рослин, а також людини. Дослідження проведено методом молекулярно-динамічного моделювання тривалістю 200 нс у середовищі GROMACS. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вивчення рослинних аврора-кіназ як мішеней та для раціонального дизайну селективних гербіцидів нового покоління. З роботою Ростислава можна ознайомитися тут.
Рисунок 4. Динаміка просторової структури Аврора-кіназ різного походження в комплексі з еталонним лігандом.
*** Робота Денисова Іллі «Реалізація компактного модуля лазерного далекоміра для систем автономної навігації на основі програмованої логіки», без сумніву, є дуже актуальною, в ній розроблено компактний модуль лазерного далекоміра, що працює за імпульсним методом. Було реалізовано аналоговий тракт підсилення наносекундних сигналів малої амплітуди та цифрову систему обробки даних на базі програмованої логічної інтегральної мікросхеми і мікроконтролера з виведенням результатів на TFT-дисплей.
Рисунок 5. Відображення результатів вимірювання на TFT-дисплеї.