13 жовтня 2026 року співробітники Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка зустрілися з кандидаткою на посаду ректора Ганною Толстановою.

До спілкування долучилися 17 осіб, ще 24 співробітники Інституту були присутні онлайн. Для тих, хто не зміг узяти участь особисто, нижче розповідаємо про перебіг заходу.

На початку, за регламентом, кандидатка представила свою програму, яка зосереджена на дебюрократизації, матеріально-технічному забезпеченні підрозділів, впровадженні технологій штучного інтелекту та прозорості управлінських процесів. Також вона наголосила на необхідності налагодження комунікації зі студентами та пообіцяла фінансові й управлінські аудити.

Далі був блок запитань. Учасники цікавилися, як кандидатка налагоджуватиме взаємодію з бізнесом, щоб він заходив в Університет для взаємовигідної співпраці. Кандидатка заявила, що тут потрібно розрізняти бажання Університету та державну нормативно-правову базу. Якщо в інших українських ЗВО є прецеденти укладання партнерських договорів із бізнесом, то це можливо і в КНУ, а якщо цього не зроблено, можливо, не було бажання. Водночас, на її думку, багато що можна реалізувати, спираючись на бренд КНУ.

Також запитували про майбутню команду, з якою збирається працювати кандидатка, зокрема чи має вона кандидатури на посади головного бухгалтера, керівника планово-фінансового відділу чи відділу кадрів. Кандидатка заявила, що, якщо люди відповідають посадам і готові рухатися в заданому напрямі, вона не звільнятиме їх, проте має досвід зміни команди.

Також питали про розширення управлінської та фінансової автономії підрозділів, зокрема щодо використання коштів, і про те, як збалансувати рівень автономії між факультетами з високим потенціалом залучення коштів та гуманітарними підрозділами, щоб уникнути фінансового дисбалансу. Кандидатка відповіла, що Університет справді має дисбаланс між коштами, які заробляють природничники, ІТ-підрозділи та гуманітарії. Проте надходження формуються з двох джерел, спецфонду та державного бюджету, і обидва вони є коштами Університету, тож дисбалансу не буде. Водночас, за її словами, не потрібно змішувати освітній і науковий процеси: оскільки кошти заробляють переважно природничники, за рахунок цих грошей фінансуватиметься освітній процес, а гуманітарні та суспільні підрозділи більше отримуватимуть за рахунок спецфонду.