| Обов’язкова література та інші навчальні ресурси/засоби | Рекомендовані джерела.
Базова
1. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Педагогічна преса, 2002 – Ч1. – 520 с.
2. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Педагогічна преса, 2000 –Ч2. – 781 с.
Допоміжна
3. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высш. школа, – 1998. – 743 с.
4. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991 – 431 с.
5. Карапетьянц М.Х., Дракин С.И.. Общая и неорганическая химия – М.: Химия. 1981. – 632 с.
6. Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. – 304с.
7. Коровин Н.В. Общая химия. М.: Высш. школа, 1998. – 559с.
8. Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. М.: Высш. школа, 1997. – 527с.
9. Скопенко В.В., Григор'єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. – 152 с.
10. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Перун, 1998.-480 с.
11. Зубович И.А. Неорганическая химия. – М.: Высш. школа, 1989. – 432с.
12. ГОСТ12.4.113-82. Общие требования безопасности при выполнении учебных лабораторных работ.
13. ГОСТ 1493-62. Буквенные обозначения основных общетехнических величин.
14. ГОСТ 9.101-7.8. ЕСЗКС. Основные положения.
15. ГОСТ 8.417-81. Единицы физических величин.
16. ДСТУ 2515-93 Розчини та індикатори. Терміни та визначення.
17. ДСТУ 2216-93 Реактиви та особливо чисті речовини. Позначення та методи визначення чистоти.
18. ДСТУ 2439-94 Елементи хімічні та речовини прості . Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення.
|
| Зміст дисципліни | Анотація навчальної дисципліни – дисципліна «Вибрані розділи загальної та неорганічної хімії» складається із однієї змістової частини. Питання що розглядаються, включають в себе такі аспекти: електронна будова атому та атомно-молекулярне вчення; принципи заповнення енергетичних рівнів атомів – як ключовий фактор фізико-хімічних властивестей елементів і їх сполук; періодична система і періодичний закон; кінетичні і термодинамічні особливості перебігу хімічних перетворень; явище рівноваги; розчини і дисперсні системи – розчини електролітів та неелектролітів; координаційні сполуки; окисно-відновіні реакції; загальні характеристики металів і неметалів та їх сполук.
4. Основними завданнями (цілями) дисципліни є формування у студентів системи знань про речовину як один із видів матерії, що рухається; про закономірності та механізми перетворення одних сполук у інші; про токсичні властивості технічних матеріалів та можливі екологічні наслідки тих чи інших хімічних процесів у природі та техніці; формування у студентів наукового світогляду, розвитку сучасних форм теоретичного мислення і здатності аналізувати хімічні явища та їх вплив на оточуюче середовище; формування у студентів наукового світогляду на основі засвоєння поглиблених і розширених знань про закони і теорії хімії, найважливіші поняття і факти, узагальнення світоглядного характеру; забезпечення фундаменту для вивчення дисциплін на наступних ступенях освіти.
Студенти повинні розуміти, що знання основних хімічних законів, володіння технікою хімічних розрахунків створює умови для отримання потрібного результату в різних сферах інженерної і наукової діяльності.
|
| Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни | Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни : В результаті вивчення попереднїх навчальних дисциплін у студента мають бути елементарні вміння і навички з написання хімічних формул речовин, простих хімічних перетворень, підбору коефіцієнтів у хімічних реакціях. Студент повинен вміти роз’язувати прості типи задач, вміти користуваися лабораторним посудом та хімічною літературою. У результаті вивчання навчальної дисципліни студент повинен:
Знати:
1.1. сучасний стан і шляхи розвитку хімії;
1.2. основні закони хімії та методи їх використання для вирішення прикладних задач;
1.3. сучасні уявлення про будову атомів, молекул, кристалів;
1.4. основні закономірності перебігу хімічних реакцій;
1.5. властивості розчинів електролітів та неелектролітів;
1.6. фізико-хімічні властивості сполук елементів;
1.7. підходи щодо аналітичних методів дослідження хімічних речовин біологічного походження.
Вміти:
2.1. використовувати знання теоретичних питань курсу для пояснення властивостей хімічних речовин, суті хімічних процесів, які відбуваються;
2.2. визначати умови перебігу хімічних реакцій та їх енергетичні ефекти;
2.3. розраховувати склад та готувати технологічні розчини та суміші;
2.4. використовувати знання про хімічну природу конструкційних та електротехнічних матеріалів;
2.5. пов’язувати знання, одержані при вивченні курсу хімії із знаннями, одержаними при вивченні спеціальних дисциплін у майбутній виробничній діяльності;
2.6. використовувати підходи щодо аналітичних методів дослідження хімічних речовин біологічного походження;
2.7. Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця ОКР «Магістр».
До заліку допускаються студенти, які опрацювали навчальну програму та виконали модульну контрольну роботу.
|
