Твердотільна мікро- та нанотехнологія,
деградація та надійність матеріалів та структур
на їх основі
Дисципліна “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” є базовою нормативною дисципліною для студентів І курсу магістратуриІнституту високих технологій за напрямом підготовки 8.070201 – ”Радіофізика і електроніка”, яка викладається в ІІ семестрі в обсязі 2 кредити, 34 години аудиторних занять, з них 34 години лекцій, 38 годин самостійної роботи. Викладання дисципліни закінчується іспитом (2 години).
Метою навчальної дисципліни “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” є ознайомлення студентів з конструкцією, принципами побудови та технологією виготовлення мікроелектронних компонентів.
Завданням навчальної дисципліни “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” є підготовка фахівців, що володіють сучасними технічними засобами проектування для розробки інтегральних схем і приладів на їх основі.
Предмет навчальної дисципліни “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” містить матеріали, які стосуються принципів організації, побудови та функціонування програмно-керованих напівпровідникових пристроїв (мікропроцесорів і мікроконтролерів) та інших компонентів сучасних електронно-обчислювальних машин.
Вимоги до знань та умінь.
Студент повинен знати: класифікацію, принципи функціонування, призначення та умовні позначення базових логічних елементів та комбінаційних мікросхем; класифікацію, призначення та принципи функціонування цифрових радіоелектронних пристроїв, мікроконтролерів, оптоелектронних та акустоелектронних приладів.
Студент повинен вміти: користуючись електричними схемами класифікувати радіоелектронні пристрої, в тому числі цифрові та програмно-керовані, пояснити їх призначення та принципи функціонування; створювати логічну модель мікропроцесорної системи відповідно до її функціональних вимог; створювати та оптимізувати електричну схему мікропроцесорної системи з врахуванням швидкодії та потужності її окремих елементів, схему пам’яті, інтегровану оптоелектронну систему.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності.
Нормативна навчальна дисципліна “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.
Зв’язок з іншими дисциплінами.
Навчальна дисципліна “Технологія наноструктур та функціональні елементи інтегральних схем” має зв’язок з навчальними дисциплінами “математичний аналіз”, “радіотехнічні кола та сигнали”, “основи радіоелектроніки”, “напівпровідникова електроніка”, які викладаються в Інституті високих технологій.
Основна
- И.Е. Ефимов, И.Я. Козырь, Ю.И. Горбунов. Микроэлектроника. Из-во «Высшая школа». 1987 г. – 416 с.
- Н.М. Прищепа, В.П.Погребняк. Мікроелектроніка ч.1 Елементи мікроелектроніки. – К. «Вища школа» 2004 р. – 431 с.
- Н.М. Прищепа, В.П.Погребняк. Мікроелектроніка ч.2 Елементи мікросхемотехніки. – К. «Вища школа» 2006 р. – 503 с.
- Ю.А. Кузнєцов, В.А. Шимен. Микросхемотехника БИС на приборах с зарядовой связью. – М., «Радио и связь». 1988 г. – 160 с.
- М.Г.Находкін, Ф.Ф.Сизов. Елементи функціональної електроніки. К: УкрІНТЕІ, 2002, 323 с.
- М.Г.Находкін, Д.І. Шека. Фізичні основи мікро- та наноелектроніки. –К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005р., 431 с.
- Зи С.М. Физика полупроводниковых приборов. – М.: Мир, 1984, – т.1 – 453 с., т.2 – 455 с.
- Зи С.М. Технология СБИС. . – М.: Мир, 1986, – т.1 – 404 с., т.2 – 453 с
Додаткова:
- Осинский В.И., Вербицький В.Г. Зонная инженерия: ионная реализация виртуальных гетероразмерных структур наноэлектроники. Оптоелектронны ынформацыйно-енергетичны технологыъ. – 2001 г. №1, – с.169.
- В.Г.Вербицкий. Ионные нанотехнологии в электронике. – К. – 2002г. -376 с.
- В.Г.Вербицкий, в.И. Осинский, А.В.Сариков. Шестикомпонентные твердые растворы для источников белого света. Нитриды галлия, индия и алюминия – структуры и приборы / Материалы 3-й Всероссийской конференции. Москва – С.Петербург, -2004, -с.167.
- Хандспеджер Р. Интегральная оптика. Теория и технология. Пер. С англ. – М.: Мир, -1984. -384 с.