Відновлювальні джерела енергії
Інcтитут/Факультет: ІВТ
Дисципліна «Відновлювальні джерела енергії» є дисципліною циклу професійної підготовки студента для спеціальності «магістр природничих наук та високих технологій» яка викладається в 10 семестрі в обсязі 2 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), в тому числі 34 години аудиторних занять. З них 17 годин лекцій, 17 годин семінарських занять та 38 год. самостійної роботи. Підсумковий контроль у 10 семестрі – залік.
Метою вивчення дисципліни «Відновлювальні джерела енергії» є ознайомлення студентів з сучасними досягненнями в області приладів оптоелектроніки- напівпровідникових сонячних елементів, сонячних елементів на органічних матеріалах з барвниками, тонкоплівкових сонячних елементів та на основі квантово-розмірних ефектів, а також з методами добування енергії з біологічних структур та водневої енергетикою Студенти познайомляться з базовими фізичними явищами, які покладено в основу роботи сонячних елементів, оволодіють підходами до проведення вимірів їх параметрів, навичками використання сучасних програмних середовищ для аналізу отриманих результатів вимірів. Курс «Відновлювальні джерела енергії» є дисципліною в якій акумулюються знання студентів, отриманих в курсах оптики, атомної фізики, електрики, фізики поверхні, фізики твердого тіла, напівпровідникової електроніки, мікро- та наноелектроніки.
Предметом навчальної дисціпліни «Відновлювальні джерела енергії» є фізичні явища, на яких базується робота сонячних елементів та фотобатарей, технології іх формування та конструктивні особливості, алгоритми та методи вимірів параметрів цих структур, основи метрології та сертифікації
Вимоги до знань та вмінь.
Знати: основні типи напівпровідникових матеріалів та структур для сонячних елементів, механізми електронного транспорту, рекомбінаційні та інжекційні властивості напівпровідникових матеріалів.
Вміти: самостійно пояснити принцип роботи найбільш важливих оптоелектронних структур (р-і-п фотодіод, лавинний фотодіод, p-n перехід, КМН, гетерофотодіод, МДН- фотодіод, фототранзистор, фототиристор, МДН- транзистор) та вміти аналізувати результати вимірів, розуміти основні параметри та характеристики приладів.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Відновлювальні джерела енергії» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” в якій акумулюються знання студентів, отриманих на молодших курсах як з суто фізичних курсів так і з курсів математики, англійської мови, тощо.
Основна:
- Зи С. Физика полупроводниковых приборов: В 2 т. – М.: Мир, 1981.
- В,И.Стриха, С.С.Кильчицкая, Солнечные элементы на основе контакта металл-полупроводник. Энергоатомиздат, 1992.
- Б.Шарма, Р.К.Пурохит, Полупроводниковы гетеропереходы, Сов.радио, 1979.
- Байрачний Б. І. Технічна електрохімія: підручник для вищ. навч. залк. за напр. підготовки: «Технічна електрохімія» Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».- Харків.: Прапор, 2003.
- Варламов В. Р. Современные источники тока: Справ очник. – М.: ДМК, 2001.
Додаткова:
- M.Green, Third generation Photovoltaics, Springer-Verlag, Berlin, 2003
- Твайделл Дж., Уєйр А. Возобновляемые источники єнергии: пер англ..- М.: Энергоиздат. 1990.- 392 с.
- Кромптон Т. Р. Вторичные источники тока (пер. с англ. А. Г. Колесника, Р. П. Соболева): под. ред. Ю. А. Мазитова. – М.: 1985.