Молекулярна біологія
Курс «Молекулярна біологія» є однією з профілюючих для спеціалізації “Високі технології”, яка викладається в 1 семестрі магістратури в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), в тому числі 51 години аудиторних занять. З них 34 годин лекцій та 17 годин практичних занять. Передбачається, що студенти матимуть 57 години самостійної роботи.
Підсумковий контроль у 1 семестрі – іспит.
Мета навчальної дисципліни «Молекулярна біологія» навчити студентів орієнтуватися в сучасних концепціях молекулярної біології, дати цілісне уявлення про молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структуру і функції нуклеїнових кислот і білків, методи аналізу біологічних послідовностей та просторових структур біологічних макромолекул, сформувати у студентів цілісний і системний погляд на організацію біологічних структур на молекулярному рівні та механізми реалізації генетичної інформації.
Предметом навчальної дисципліни «Молекулярна біологія» є загальні закономірності структурної організації біологічних макромолекул та молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації.
Вимоги до знань та вмінь.
Знати: основну парадигму сучасної біологічної науки, основні її поняття і терміни, теорії виникнення, формування та функціонування живих систем на різних рівнях організації.
Вміти: застосовувати поняття і терміни сучасної біологічної науки, чітко розрізняти наукову, науково-популярну та псевдонаукову інформацію біологічної тематики, вміти цілісно і системно мислити.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна «Вибрані глави біології» є базовою для вивчення більшості курсів з циклів фундаментальної природничо-наукової підготовки та професійної підготовки.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
- Альбертс Б. Молекулярная биология клетки. В 3-х т. 2-е изд. – М.: Мир. – 1994.
- Гершензон С.М. Основы современной генетики. – Киев: Наукова думка.- 1983.
- Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. М.: Мир. – 2002.
- Диксон Р., Уэбб Э. Ферменты. – тт. 1, 2, 3. – М.: Мир. – 1982.
- Кантор Ч.,Шиммел П. Биофизическая химия, тт.1,2,3.- М.: Мир.-1984-1985.
- Льюин Б. Гены. – М.:Мир, 1987.
- Патрушев Л.И. Экспрессия генов, М.: Наука. – 2000.
- Патрушев Л.И. Искусственные генетические системы. Т.1. Генная и белковая инженерия. М.: Наука. – 2004.
- Сиволоб А.В. Молекулярна біологія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2008.- 384 с.
- Сингер М., Берг П. Гены и геномы. В 2-х т, М.: Мир. – 1998.
- Степанов В.М. Молекулярная биология. Структуры и функции белков. – М.:”Высшая школа”. – 1996.
- Спирин А.С. Структура рибосом и биосинтез белка. – Пущино, 1984.
- Стайер Л. Биохимия. – М., 1985.
- Уотсон Дж. Молекулярная биология гена. – М., 1978.
- Хесин Р.Б. Непостоянство генома. – М., 1985.
- Щелкунов С.Н. Генетическая инженерия . 2-е изд. – М., 2004.
- Фершт Э. Структура и механизм действия ферментов. – М.: Мир. – 1980.
- Финкельштейн А.В. Введение в физику белка.- M., 2000.
- Чернавский Д. С., Чернавская Н.М. Белок – машина. Биологические макромолекулярные конструкции. – М.Изд-во МГУ. – 1999.
- Шульц Г., Ширмер Р., Принципы структурной организации белков -. М.: Мир. – 1982.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
- Branden C., Tooze J. Introduction to Protein Structure (Garland, New York & London). – 1991.
- Brown T.A. Genomes, (2nd edition), BIOS, 2002 572 p.
- Campbell M. Heyer L. Discovering Genomics, Proteomics and Bioinformatics, CSHL Press, 2003, 352 p.
- Computer modeling in molecular biology. Ed. J. M. Goodfellow. VCH. – 1995. – 243 c.
- Concepts in Protein Engineering and Design. Eds. P. Wrede, G. Schneider. – 1994.
- Creighton T. Proteins:Structure and Molecular Properties (Freeman, New York). – 1992.
- Protein Engineering: Principles and Practice, J. L. Cleland and C. S. Craik (Wiley-Liss). – 1996.
- Protein Engineering and Design. Ed. P. R. Carey. – Acad. Press. – 1996.
- Protein Folding. The Royal Society. Ed. by C. M. Dobson and A.R.Fersht, Cambridge. – 1995.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Корнелюк О. І. Молекулярна біологія.doc |