05.06.2025
Навчально-науковий Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка оголошує в кінці навчального року переможців конкурсу на кращі дипломні роботи. Ця традиція була запроваджена у 2019 році, і ось уже шостий рік поспіль атестаційні комісії за кожною освітньою програмою визначають кращих за такими критеріями
- ТВОРЧИЙ ПІДХІД до виконання завдань, оригінальність мислення;
- МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ;
- МАЙСТЕРНІСТЬ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМ у оформленні роботи та її презентації на захисті.
Кожний рік, не дивлячись на негаразди, студенти презентували на захистах дуже хороші роботи, і цей рік не був виключенням.
Усі переможці отримають сертифікати – непоганий «+» до CV. Вручення сертифікатів і цінних подарунків магістрам від спонсорів відбудеться на святкуванні Дня ННІВТ у суботу, 7 червня 2025 року, о 12:00 в ауд. 41 Механіко-математичного факультету.
Серед магістерських робіт перемогли такі:
Випускна кваліфікаційна робота студентки спеціальності 105 Прикладна фізика та наноматеріали ОП «Високі технології (Прикладна фізика та наноматеріали)»
Кикоть Антоніни Михайлівни
«ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ ВІДПАЛУ НА СТРУКТУРНІ ТА ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОКОМПОЗИТНИХ SiOx(Si)&FeyOz(Fe) ПЛІВОК, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ІОННО-ПЛАЗМОВОГО РОЗПИЛЕННЯ»
Наукові керівники: Асистент, к.ф.-м.н. О.В. Пилипова (ННІВТ); с.н.с., к.ф.-м.н. О.Л. Братусь (Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАНУ)
У роботі проаналізовано вплив температури відпалу на структурні та електричні властивості нанокомпозитних SiOx(Si)&FeyOz(Fe) плівок. Проаналізовані механізми струмоперенесення для вихідної (без відпалу) та відпаленої при Т = 1000 °С нанокомпозитних плівок, встановлено вплив температури відпалу на механізми електропровідності, вперше виявлено ефект зміни діелектричного типу провідності на металічний. Отримані результати можуть бути використані для створення нових функціональних елементів оптоелектроніки. За результатами виконання дипломної роботи опубліковано 2 статті в Journal of Physical Chemistry C та Journal of Alloys and Compounds, які представлено в науково-метричній базі СКОПУС. Ознайомитися з роботою можна за посиланням.
Зображення нанокомпозитних SiOx(Si)&FeyOz(Fe) плівок отриманих за допомогою високороздільної оптичної мікроскопії. a) вихідний зразок; б) відпал T = 400 °С; в) відпал T = 600 °С; г) відпал T = 800 °С; д) відпал T = 1000 °С.
Кваліфікаційна робота студентки ОНП «Фізика інформаційних технологій»
за спеціальностями 105 Прикладна фізика та наноматеріали / 126 Інформаційні системи та технології
Сотник Ірини Олегівни
«НЕЙРОМОРФНА ЛОГІКА НА ОСНОВІ АНТИФЕРОМАГНІТНИХ СПІНОВИХ ОСЦИЛЯТОРІВ ХОЛЛА»
Науковий керівник: в.о. завідувача кафедри фізики високих технологій та електроніки, д.ф.-м.н., проф. Прокопенко Олександр Володимирович
У роботі досліджується можливість створення нової архітектури нейроморфної логіки на основі антиферомагнітних спінових осциляторів Холла, які виконують роль штучних «нейронів» і здатні сприймати і обробляти інформацію за час ~ 1 пс, що в 100–1000 разів швидше існуючих аналогів. Іриною запропоновано та розроблено перший у світі програмований штучний «нейрон» на основі антиферомагнітних спінових осциляторів Холла, досліджено режими його роботи і показано можливість розпізнавання зображень за допомогою декількох штучних «нейронів». Одержані результати є революційним кроком для подальшої розробки ультранадшвидких нейронних мереж і штучного інтелекту нового покоління. Результати роботи представлені на міжнародній конференції NAP-2024 і вже увійшли до публікації, яка індексується в СКОПУС.
Загальна архітектура системи – тришарова нейронна мережа, досліджена в роботі Сотник Ірини.
Випускна кваліфікаційна робота студентки спеціальності 091 «Біологія», ОП «Біоінформатика та структурна біологія»
Антіпової Катерини Геннадіївни
«УГРУПОВАННЯ ГЕЛЬМІНТІВ ШПАКА ЗВИЧАЙНОГО STURNUS VULGARIS LINNAEUS, 1758 ІЗ ДВОХ ПОПУЛЯЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ: СКЛАД, СТРУКТУРА ТА АНАЛІЗ ВІДМІННОСТЕЙ»
Науковий керівник – асистент кафедри молекулярної біотехнології та біоінформатики Світін Роман Сергійович. Робота виконана на базі відділу паразитології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України під керівництвом старшої наукової співробітниці Гребень Оксани Борисівни.
У роботі проведено комплексне дослідження паразитофауни шпака звичайного з двох популяцій Українського Полісся із застосуванням широкого спектру статистичних методів. Виявлено 31 вид паразитів, що підтверджує доцільність використання шпака як модельного об’єкта для еколого-паразитологічних досліджень.
Багатофакторний аналіз показав суттєві відмінності між популяціями: гостомельська популяція характеризується вищою видовою різноманітністю (38 таксономічних одиниць проти 23), більшим середнім числом видів на хазяїна (2,2 проти 1,5) та вищою інтенсивністю зараження нематодами. Статистичне порівняння за допомогою точного тесту Фішера та χ²-тесту виявило значущу різницю у структурі паразитоценозів між популяціями.
Дослідження паразитофауни птахів є особливо актуальним в умовах шостого масового вимирання видів та кліматичних змін, зважаючи на здатність паразитів до зміни хазяїв та потенційні непередбачувані екологічні наслідки таких процесів. Отримані результати можуть лягти в основу для подальшого вивчення динаміки паразитоценозів шпака в різних частинах ареалу та відстеження їхніх змін у часі. Детально ознайомитися із дослідженням та результатами можна за посиланням.
Шпак звичайний, фото з Української Вікіпедії, автор, CC BY-SA 2.5,
Випускна кваліфікаційна робота студентки спеціальності 102 Хімія ОП «Високі технології (Хемоінформатика)»
Пащенко Анни Павлівни
«ВІРТУАЛЬНИЙ СКРИНІНГ ТА IN VITRO ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ АЛОСТЕРИЧНИХ КОВАЛЕНТНИХ ІНГІБІТОРІВ КІНАЗИ WEE1»
Науковий керівник:
професор кафедри супрамолекулярної хімії
д.х.н. Волочнюк Дмитро Михайлович
У роботі було вперше описано алостеричний сайт кінази WEE1, яка попри нинішню актуальність досліджень кіназ класифікується як маловивчена («understudied»). Це дослідження може стати основою для відкриття нового типу протиракових препаратів.
Робота Анни включала етап in silico: віртуальний скринінг бази сполук, що налічує більше 50 тисяч ковалентних байндерів, молекулярну динаміку та опис ліганд-білкових взаємодій у сайті звʼязування. Активність сполук-хітів в подальшому підтвердилася in vitro за допомогою люциферин-люциферазної реакції.
Попри відсутність літературних даних про існування алостеричного сайту WEE1, Анна зі своєю дослідницькою групою змогла дослідити цю непросту задачу.
Робота продовжується і надалі, а результати отримані впродовж навчання на магістратурі зовсім скоро будуть опубліковані у науковій статті.
Випускна кваліфікаційна робота магістра, студентa спеціальності 102 Хімія ОП «Хімія та наноматеріали»
Кудрика Олександра Володимировича
«СИНТЕЗ СПІРОЦИКЛІЧНИХ АНАЛОГІВ γ-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ»
Науковий керівник:
професор кафедри супрамолекулярної хімії
д.х.н. Волочнюк Д.М.
У роботі було розроблено методи отримання стереоізомерів 4-аміноспіро[2.3]гексан-1-карбонової та 5-аміноспіро[3.3]гептан-1-карбонової кислот – конформаційно жорстких аналогів γ-аміномасляної кислоти. У кожній із синтезованих сполук відповідний фрагмент γ-аміномасляної кислоти зафіксовано в окремій конформації завдяки біциклічній системі, що робить ці сполуки перспективними для медичної хімії. Усі сполуки були отримані в оптично чистому вигляді, а їх будову підтверджено методами рентгеноструктурного аналізу. За результатами роботи планується публікація в науковому журналі.
